Вторник, 12.12.2017, 21:15
Приветствую Вас Гость | RSS
Главная | Каталог статей - аналитика, прогнозы, законодательство | Регистрация | Вход
Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [15]
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика
Аграрный портал Украины
Главная » Статьи » Мои статьи

Про ліцензування певних видів господарської діяльності

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                  Про ліцензування певних видів
                     господарської діяльності

      ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 36, ст.299 )
      

     Цей Закон  визначає   види   господарської   діяльності,   що
підлягають   ліцензуванню,  порядок  їх  ліцензування,  встановлює
державний  контроль   у   сфері   ліцензування,   відповідальність
суб'єктів  господарювання  та  органів  ліцензування  за порушення
законодавства у сфері ліцензування.

     Стаття 1. Визначення термінів

     У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

     анулювання ліцензії   -   позбавлення   ліцензіата    органом
ліцензування  права  на  провадження  певного  виду  господарської
діяльності;

     виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском
продукції,  яка включає всі стадії технологічного процесу, а також
реалізацію продукції власного виробництва;

     господарська діяльність - будь-яка діяльність,  у тому  числі
підприємницька,  юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької    діяльності,    пов'язана     з     виробництвом
(виготовленням) продукції,  торгівлею, наданням послуг, виконанням
робіт;

     ліцензіат - суб'єкт господарювання,  який одержав ліцензію на
провадження  певного  виду  господарської діяльності,  що підлягає
ліцензуванню;

     ліцензія - документ державного зразка,  який засвідчує  право
ліцензіата  на  провадження зазначеного в ньому виду господарської
діяльності  протягом  визначеного  строку   за   умови   виконання
ліцензійних умов;

     ліцензійні умови  -  установлений з урахуванням вимог законів
вичерпний  перелік  організаційних,   кваліфікаційних   та   інших
спеціальних  вимог,  обов'язкових  для  виконання  при провадженні
видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

     ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій,
видача   дублікатів   ліцензій,   ведення   ліцензійних  справ  та
ліцензійних  реєстрів,  контроль   за   додержанням   ліцензіатами
ліцензійних   умов,  видача  розпоряджень  про  усунення  порушень
ліцензійних умов,  а  також  розпоряджень  про  усунення  порушень
законодавства у сфері ліцензування;

     орган ліцензування   -  орган  виконавчої  влади,  визначений
Кабінетом  Міністрів   України,   або   спеціально   уповноважений
виконавчий  орган  рад для ліцензування певних видів господарської
діяльності;

     плата за ліцензію - разовий платіж,  що  вноситься  суб'єктом
господарювання за одержання ліцензії;

     повторне порушення - вчинення ліцензіатом протягом строку дії
ліцензії  повторного  порушення  певних  ліцензійних  умов   після
застосування санкцій за аналогічне порушення;

     розпорядження про   усунення   порушень  ліцензійних  умов  -
рішення органу ліцензування або спеціально уповноваженого органу з
питань   ліцензування  про  необхідність  усунення  ліцензіатом  у
встановлені строки порушень ліцензійних умов;

     розпорядження про усунення  порушень  законодавства  у  сфері
ліцензування  -  рішення спеціально уповноваженого органу з питань
ліцензування про необхідність  усунення  ліцензіатом  або  органом
ліцензування  в  установлені строки порушень законодавства у сфері
ліцензування;

     суб'єкт господарювання  -   зареєстрована   в   установленому
законодавством   порядку   юридична   особа   незалежно   від   її
організаційно-правової форми та  форми  власності,  яка  провадить
господарську  діяльність,  крім органів державної влади та органів
місцевого  самоврядування,  а  також  фізична  особа   -   суб'єкт
підприємницької діяльності;

     торгівля -  будь-які операції,  що здійснюються за договорами
купівлі-продажу,  міни,  поставки  та  іншими   цивільно-правовими
договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

     Стаття 2. Сфера дії Закону

     Дія цього    Закону    поширюється    на    всіх    суб'єктів
господарювання.

     Ліцензування  банківської  діяльності,  діяльності  з надання
фінансових  послуг,  зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування
каналів   мовлення,  ліцензування  у  сфері  електроенергетики  та
використання   ядерної   енергії,  ліцензування  у  сфері  освіти,
ліцензування  у  сфері  інтелектуальної  власності,  виробництва і
торгівлі  спиртом  етиловим,  коньячним  і  плодовим, алкогольними
напоями  та тютюновими виробами здійснюється згідно з законами, що
регулюють  відносини  у  цих  сферах.  ( Частина друга статті 2 із
змінами,  внесеними  згідно із Законами N 2209-III ( 2209-14 ) від
11.01.2001,  N  2664-III  (  2664-14  ) від 12.07.2001, N 2984-III
( 2984-14 ) від 17.01.2002 )

     Види господарської діяльності,  крім  випадків,  передбачених
частиною  другою  цієї  статті,  які не включені до переліку видів
господарської діяльності, встановленого статтею 9 цього Закону, не
підлягають ліцензуванню.

     Стаття 3. Основні принципи державної
               політики у сфері ліцензування

     Основними принципами державної політики у сфері  ліцензування
є:

     забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів
господарювання;

     захист прав,  законних інтересів, життя та здоров'я громадян,
захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки
держави;

     встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської
діяльності на території України;

     встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності,
що підлягають ліцензуванню.

     Ліцензування не   може   використовуватися   для    обмеження
конкуренції у провадженні господарської діяльності.

     Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру,  який дає
право  на  зайняття  певним  видом  господарської  діяльності,  що
відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

     Стаття 4. Повноваження органів державної
               влади у сфері ліцензування

     Верховна Рада  України  визначає  основні  напрями  державної
політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації.

     Реалізацію державної  політики  у сфері ліцензування здійснює
Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань
ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом
Міністрів України,  спеціально уповноважені виконавчі органи  рад,
уповноважені  провадити  ліцензування  певних  видів господарської
діяльності.

     Стаття 5. Спеціально уповноважений орган
               з питань ліцензування

     Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування:

     розробляє основні напрями розвитку ліцензування;

     розробляє проекти    нормативно-правових   актів   з   питань
ліцензування;

     погоджує проекти   нормативно-правових   актів    з    питань
ліцензування,  що розробляються та приймаються органами виконавчої
влади;

     узагальнює практику застосування нормативно-правових актів  з
питань ліцензування;

     здійснює нагляд   за  додержанням  органами  ліцензування  та
ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування та дає роз'яснення
щодо його застосування;

     здійснює методичне   керівництво,  інформаційне  забезпечення
діяльності органів ліцензування;

     визначає форми документів у сфері ліцензування та правила  їх
оформлення;

     затверджує спільно  з  органами ліцензування ліцензійні умови
провадження  певного  виду  господарської  діяльності  та  порядок
контролю за їх додержанням;

     формує експертно-апеляційну раду;

     організовує підготовку,    перепідготовку    та    підвищення
кваліфікації фахівців з ліцензування;

     веде Єдиний ліцензійний реєстр;

     організовує замовлення,   постачання,   облік   і   звітність
витрачання бланків ліцензій;

     видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а
також розпорядження про усунення порушень  законодавства  у  сфері
ліцензування;

     здійснює  контроль  за  наявністю  ліцензії.  ( Частину першу
статті   5   доповнено   абзацом  згідно  із  Законом  N  2953-III
( 2953-14 ) від 17.01.2002 )

     Для забезпечення  підготовки,  перепідготовки  та  підвищення
кваліфікації  фахівців  з  ліцензування  спеціально  уповноважений
орган   з  питань  ліцензування  здійснює  розроблення  навчальних
програм, методичних рекомендацій та посібників, установлює порядок
підготовки та атестації фахівців з ліцензування.

     Для здійснення  своїх  повноважень  спеціально  уповноважений
орган з питань ліцензування має  свої  територіальні  органи,  які
діють   на   підставі   положень,   що  затверджуються  спеціально
уповноваженим органом з питань ліцензування.

     Розпорядження спеціально  уповноваженого  органу   з   питань
ліцензування,  прийняті у межах його компетенції,  є обов'язковими
до виконання  органами  виконавчої  влади  та  органами  місцевого
самоврядування,  юридичними  особами всіх форм власності,  а також
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

     Розпорядження спеціально  уповноваженого  органу   з   питань
ліцензування можуть бути оскаржені до суду.

     Стаття 6. Орган ліцензування

     Орган ліцензування:

     забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

     затверджує спільно  із  спеціально  уповноваженим  органом  з
питань ліцензування  ліцензійні  умови  провадження  певного  виду
господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням;

     видає та  переоформлює ліцензії,  видає дублікати ліцензій на
певний вид господарської діяльності,  приймає рішення про визнання
ліцензій недійсними;

     здійснює у  межах  своєї  компетенції контроль за додержанням
ліцензіатами ліцензійних умов;

     видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

     анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

     формує і веде ліцензійний реєстр.

     Орган ліцензування,  яким  є  центральний  орган   виконавчої
влади,  що  здійснює  передбачені цією статтею повноваження,  може
делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам.

     Повноваження органу ліцензування не  можуть  бути  делеговані
іншим особам, у тому числі створеним органом ліцензування.

     Орган ліцензування  не  може  доручати іншим особам визначати
спроможність суб'єктів господарювання виконувати ліцензійні  умови
згідно з поданими документами.

     Фінансування органу   ліцензування  здійснюється  за  рахунок
коштів Державного бюджету України або місцевого бюджету.

     ................
    

Категория: Мои статьи | Добавил: agroinfo (23.12.2008)
Просмотров: 974 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Конструктор сайтов - uCozCopyright MyCorp © 2017